Білорусь може виготовляти "Шахеди" для росіян: воєнний експерт Андрій Савченко

Те, що здавалося нам неможливим, сталося. Рівно рік тому українці прокинулися від вибухів — почалася повномасштабна війна. Втім, плани росіян від взяття Києва за 2-3 дні до анексії українських областей змінювалися впродовж всього року. Але основна "жахалка" кремля будь-якої миті може застосуватися. Чи дійсно існує ядерна загроза? Коли Україна піде в контрнаступ? 

Журналісти Новини.LIVE разом із військовим експертом Андрієм Савченком проаналізували минулий рік та зробили прогнози на нинішній. 

— Як ви оцінюєте цей воєнний рік для нашої країни?

—  Для звичайних українців та військових це був рік найважчої війни. Ми пам’ятаємо, що росія торік напала на Україну, причому вона готувалася до наступу. Ми про це знали, та в силу політичних завдань не зовсім підготувались. 

В чому була помилка росіян — вони розробили теорію гібридної війни, в якій був елемент мирного наступу. Тобто, без мобілізації. Росія використала цей пункт під час наступу. Бачимо, що удари були з півночі та півдня України. Скажу як воєнний експерт, це ураження було схоже на удар розчепіреними пальцями. Завдяки національному духу українців ми згуртувались. Вище воєнне керівництво не розгубилось. Залужний зміг організувати початок оборони в усіх областях України попри перевагу ворога. 

Коли росія побачила, що не виходить наступати, як планувалось, вони вирішили перенести бойові дії на Луганську, Донецьку, Харківську та Запорізьку область, продовжуючи бої в Миколаївській та Херсонській областях. Далі наші вели наступальні дії, схожі на активну оборону, тобто рішення тактичних завдань, адже у нас не було сил проводити якісь наступальні операції для звільнення великих територій.  

Після зупинки ворога ми вели активні бої і звільняли наші території, що створювало несприятливі умови для росіян. Велику роль зіграло звільнення Миколаївської області, давши шлях до Херсона. Мало хто вірив, що ми зможемо зупинити росію, до того ж перейти в тактичний наступ. Для Заходу це знак того, що ми здатні на це і тому він зараз допомагає нам. Ми отримали,  далекобійну артилерію, системи залпового вогню, засоби ведення розвідки, різну броньовану техніку та боєприпаси. Насамперед це зразки радянського виробництва, які передають країни Варшавського договору. 

Зараз ми отримуємо техніку, яка зробила нас сильнішими. Єдине, що можна сказати, і це яскрава пляма ведення бойових дій — це Харківська наступальна операція, яка показала, що наше командування, війська можуть наступати, коли достатньо сил і засобів, коли продумано операцію і тоді ворог нас не стримає.

Зараз така обстановка, що у нашого командування завдання — зберегти межі, паралельно створюючи угруповання, яке зможе в майбутньому наступати та звільняти території. Захід з Америкою в цьому допоможуть, про це говорять результати останнього "Рамштайну". Там вже задумались, як найшвидше передати нам допомогу: танки Т-72, "Леопарди" та "Челенджери". Крім цього, будуть машини для піхоти західного зразка. Процес передачі запущено, ми поки обороняємось. 

 — Якої зброї нам зараз не вистачає, щоб провести успішний наступ? І чи дадуть нам його партнери?

— Офіційні заявки були від Німеччини, що в кінці березня будуть поставки танків Leopard-1, заводи вже розпочинають виконання робіт. Є питання, що вже вирішується з боєприпасами. ЄС вирішив створити єдине керівництво із закупки боєприпасів у різних держав-виробників. Тобто фінансування буде в одних руках, а ЄС створить структуру, яка купуватиме озброєння в Україну. Треба зрозуміти, якщо зброя використовується в наступі, то, звісно, будуть поломки, ці запаси треба відновлювати. 

Війна — це люди, техніка та боєприпаси і ці ресурси мають поповнитись. Жозеп Боррель заявив, що "Ми перебуваємо в стані війни". Захід нарешті зрозумів це і допомагатиме. Хочеться, щоб Україна думала про себе. У нас виникла проблема у некомпетентності деяких наших воєнних начальників, типу міністра оборони. Бо Міністерство оборони має займатися питаннями постачання забезпечення Збройних сил.  От ми стикнулись із закупками продовольством, особистості, які відповідали за розвиток озброєння, вони некомпетентні. 

У нас практично Міністерство оборони не виступає замовником для Укроборонпрому. Сьогодні всі працюють на війну, і якщо у нас ненавчені люди, то їх треба міняти. Захід зайняв позицію, що росія має найближчим часом зазнати поразки. І з огляду на все, у нас все вийде. Суть має стояти не у звільненні території, а в знищенні угруповань ворога.  

Сьогодні росія веде війну незрозумілим чином, по суті ,давить нас масою. Але ми активно знищуємо ворога, і ті офіційні цифри за кількістю вбитих росіян можна множити на 4. Тобто зараз ми виконуємо наше завдання з утримання наших рубежів.  

— Тобто, ми не говоримо про перемогу у 2023 році, а лише про перехід до активних наступальних дій української армії? 

— Саме так. Щоб робити це зараз нам не вистачає ресурсів. Не варто забувати про росію, адже вони задіяли реформу збройних сил і, теоретично, воно досить вагомі.  Вони збільшують кількість особистого складу до 1,5 млн чоловік. Це будуть строковики, які понесуть службу, найімовірніше, на гарнізонах та частинах, контрактники — планують доєднати 400 тисяч військових за контрактом. Але в разі потреби вони легко доукомплектують військо до заявленої цифри.  

Інше питання — зміна організації структури штату. Є така цифра, що з 7 мотострілецьких бригад формуватимуть 7 дивізій, а це в 3 рази більше. Так само чотири флоти мають 4 бригади морської піхоти та каспійська флотилія, а на їхній базі сформують дивізії.  У них багато таких формувань у плані оперативних та тактичних частин. Щодо стратегічного формування, то росіяни розділили західний воєнний округ на ленінградський та московський, і якщо подивитись на карту, то московський округ на межі з Білоруссю, зі сходу він межує з Південним воєнним округом, а з півночі — з ленінградським. Його призначення — південь України. 

До того ж ми знаємо про спільне воєнне формування росії та Білорусі, якими керує главком сухопутних військ рф. А  рештою округів — Герасимов, який відповідає за війну в Україні. Сьогодні ми маємо припускати, що московський округ та Білорусь все ж можуть уразити з півночі. Також варто очікувати, що підготовлені війська вони можуть кинути на схід України, чим посилять угруповання на Луганському та Донецькому напрямках. Відомо про формування двох мотострілецьких дивізій у Херсонській та Запорізькій областях. Це ще один можливий удар з півдня. Але ми вже готові: Київ, прикритий захід України з боку Білорусі. Я припускаю, що можливий удар цим угрупованням відбудеться між Харківською та Полтавською областями, в напрямку Дніпра та Запоріжжя.

Але ми до цього готові. До того ж росії потрібен час на підготовку, що б втілити цей план, але в них немає цього часу. Якщо ми готуємо резерви, використовуємо тих військовослужбовців із бойовим досвідом, чим бережемо своїх солдатів, вони можуть перенавчатись на новій техніці. А росія набирає ресурси, які навчає вже на полігоні. Росіяни відчувають свою вразливість. Нині вони воюють не за перемогу, а за збереження свого життя. Нам особливо треба розвивати систему взяття в полон. 

—  Виступ путіна 21 лютого, як оцінюєте заяви очільника кремля щодо України та окупованих територій?

—  Це дуже слаба промова, яка не містила нічого. Не знаю, хто спічрайтер у путіна, але у промовця Зеленського йому ще треба повчитись. Меседж був таким, що в разі отримання України далекобійної зброї, йому доведеться нібито відсунути нас далі від кордону. Тобто вже планується наступальна операція, суть якої зайти вглибину України, щоб ця далекобійна зброя не загрожувала саме території росії. Можу зараз сказати, що цей план не вдасться через посилення допомоги Заходу. А наше військове командування знайде шляхи активної відповіді. 

До речі, Залужний провів "чистку" минулого року, коли відсторонили десятьох генералів. Отже, в нас зараз інший, досвідчений командний склад. Якщо у 2022 році ми воювали тактично, то цього року буде контрнаступ. 

— Питання, яке сьогодні цікавить багатьох, чи застосує росія ядерну зброю?

— З одного боку, це складне і водночас легке питання. Легке —  тому що, на мою думку, використання проти нас ядерної зброї не є доцільним. Для цього треба визначити цілі, які мають сприяти виконуванню задач. Ядерний удар за специфікою має руйнівну силу хвилею і забруднення, у якомусь районі. Навіть у цьому випадку наші сили не ослабляться. До того ж буде відповідь від Заходу, не ядеркою, звісно, але це може бути точкова відповідь. Це якщо говорити про стратегічну зброю, а от щодо тактичної, то існують ядерні боєголовки, ще радянські. Вони призначені для знищення ворога, на глибині 20-30 км. Тобто така ціль невиправдана, адже уражену зону радіацією більше не зможуть використовувати, як поле бою. 

Найскладніше в цьому питанні те, що ми не можемо влізти в голову божевільного президента росії. Надія на ланцюжок відповідальних за використання такої зброї.   

— Сьогодні дуже багато говорять про те, що у росіян не вистачає ракет, не встигають готувати бійців і так далі. Чи це так насправді? За вашими прогнозами, коли українці зможуть уже видихнути?

— Ракет було багато, а тепер стало трішечки менше. Ми маємо розуміти, що російський військово-промисловий комплекс стоїть на воєнних рейках — три зміни, цілодобово, сім днів на тиждень. Ракети виробляють, може не так швидко, як раніше, їх брали зі складу. Незначне зменшення буде, але сказати про те, що вони закінчаться я не можу. Іран поки відмовляється від того, щоб росіяни виготовляли у себе "Шахеди". Є й Білорусь, яка має свій воєнно-промисловий комплекс, з можливістю випуску безпілотників. Вони вміють робити ракети і можуть вдосконалювати їх точність і дальність. 

Нам варто готуватися до того, що росіяни будуть випускати у себе "Шахеди". Неналагоджена робота нашого Міністерства оборони сприяє тому, що ми не розвиваємо виготовлення власних аналогів такої зброї. ВР могла б дозволити на період воєнного стану приватним компаніям випускати для ЗСУ безпілотні літальні апарати. В нас є доступ до технологій. Зараз без елементарної техніки ми не можемо воювати. Поки чекаємо рішення міністра, сподіваємось на волонтерів.

 — Візит Байдена до Києва наскільки добрий знак для українців? Чого нам варто очікувати?

— Візит був неочікуваний, але він має фундаментальне значення для війни. Адже США надає найбільшу допомогу, зібрали світ у підтримці України та визнають, що це війна, розв’язана росією. Візит Джо Байдена під час війни до столиці — меседж путіну, що той вже не досягне поступок. Ми отримаємо все, що необхідно. 

— Деокупація Криму та Донбасу — можлива? Як ви вважаєте? І скільки часу на це піде?

— У нас буде підтримка, яка допоможе звільняти окуповані території. Але тут питання постає у тому, що Заходу не вистачає ресурсів. Йдеться про те, що росія сьогодні за день випускає стільки боєприпасів, як Європа за місяць. Ми недоотримуємо зброю та ракети, проте країни-партнери організовуються та вирішують хто купуватиме, а хто виготовлятиме для нас необхідну зброю. На жаль, ми не випускаємо своє, чому ми це не робимо — питання до керівництва.

Звільнення Донбасу та всіх областей, то терміни їх звільнення прямо залежать від поставок зброї. Коли ми зможемо формувати угруповання звільнення та командувати ними, покаже час. Адже наші хлопці навчаються керувати технікою за кордоном, а коли вони повертатимуться тоді зможемо говорити про конкретні дії. Я можу припустити, що на кінець літа цього року ми сформуємо угруповання наступу. І тут треба вважати, що частину наших війсь може відволікти вторгнення московського та білоруського угруповань з півночі. Ми їх стримаємо, але частина сил піде на оборону. 

В Курській та Брянській областях росіяни сформували групи військових, але поки вони не наближаються до нашого кордону. Тож наші дії залежать від дій противника також. Якщо росія не вчинить наступ з півночі, то на кінець літа Україна проведе великий наступ і не в одному напрямку.