День перемоги чи День примирення: яку дату відзначатимуть одесити

За останні декілька років в Україні було кілька спроб скасувати День перемоги над нацизмом у Другій світовій війні. До Верховної ради навіть надійшов відповідний законопроєкт, автори якого зазначають, що закінчення Другої світової війни на європейському фронті у світі відзначається 8 травня і що це траурний день пам’яті десятків мільйонів загиблих. Згідно з пояснювальною запискою, метою законопроєкту є встановлення українських свят й "усунення спадщини колоніального минулого".

Нині лише 13% українців вважають День перемоги над нацизмом у Другій світовій війні 9 травня важливим святом. Такі результати опитування Київського міжнародного інституту соціології. Як показує практика, українці переосмислили значення цієї дати: раніше більша частина громадян називали її однією із найважливіших, а тепер сприймають як пережиток минулого, що дедалі більше асоціюється з "побєдобєсієм" росіян.

Журналісти Новини.LIVE запитали в одеситів, чи змінилося їх ставлення до 9 травня та якому святу після повномасштабного вторгнення РФ вони віддають перевагу: Дню пам'яті та примирення чи Дню перемоги над нацизмом у Другій світовій війні?

Як змінювалося ставлення українців до 9 травня

Починаючи із 2010 року, кількість громадян, які називали 9 травня найважливішим святом, поступово почала зменшуватися. Тоді за результатами соціологічного опитування людей, що відзначають День перемоги над нацизмом у Другій світовій війні, було 58%, втім у 2016-му їх стало лише 35%. Наразі, за даними КМІС, лише 13% українців залишаються прихильниками цього свята. Соціологи пов'язують такий показник із повномасштабною війною в Україні. Крім того, на такі результати вплинуло і саме ставлення Росії до Дня перемоги, яке більше нагадує мілітаристське агресивне дійство.

Для переселенки Юлії, яка тікала від окупантів із Херсонської області, 9 травня після вбивства тисяч мирних українців перестало бути святом.

"Ми ВПО із Каховки Херсонської області. Раніше наша родина святкувала 9 травня День перемоги над нацизмом у Другій світовій війні. Але після цих подій, що трапилися в Україні, ми вже не вважаємо цей день святом. Хоча у нас і діди воювали. Вважаємо, що для нас повинне буде якесь інше свято, яке було б нашим. Сподіваюся, що незабаром буде наша перемога і буде в українській історії власний День перемоги. У Каховці був вічний вогонь, куди ми ходили разом із родиною, але саме росіяни порушили цю традицію і, на жаль, вже нікуди ми не підемо", — розповідає Юлія.

Для одеситки Валентини попри те, що її дідусь воював під час Другої світової війни, нині не принципово, який день вважати святом.

"Для мене 9 травня — це День перемоги, бо я людина старшого покоління. Але зважаючи на те, що зараз скасовували його, то будемо святкувати День пам'яті та примирення. У мене під час цієї війни загинув дідусь, який воював. Вважаю, що треба пам'ятати про їх подвиг, а також і про тих, хто сьогодні воює та захищає нас, щоб ми жили мирно", — зазначає Валентина.

9 травня — День перемоги над нацизмом у Другій світовій війні

Новий зміст цього свята містить в собі переосмислення подій Другої світової війни, руйнування радянських історичних міфів. Офіційним символом святкування Дня перемоги над нацизмом вже кілька років поспіль є квітка червоного маку — загальноприйнятий у світі символ відзначення пам'ятних днів. ЇЇ графічне зображення, з одного боку, уособлює квітку маку, з іншого — кривавий слід від кулі.

Для одеситів старшого покоління 9 травня так і залишається Днем перемоги над нацизмом у Другій світовій війні. А тому вважають, що свято варто залишити.

"9 травня для мене — це свято, бо таке наше покоління. І хоча ми не були учасниками тих подій, але наші діди, батьки воювали. Тому я проти того, що хтось вирішив прибрати його, хоча моя родина підтримує введення нових дат, зокрема Дня пам'яті та примирення 8 травня. А тому вважаю, що 9 травня скасовувати не можна поки ще живе наше покоління, бо ми все це пам’ятаємо. А як прийде час і наші правнуки вже не пам’ятатимуть тих подій, тоді можна і прибрати його", — ділиться своїми думками Людмила.

Залишається 9 травня святом і для одеситки Світлани. Каже, звикла до традицій, а тому поки не зовсім готова повністю забути цей день.

"У мене на війні загинули прадід з прабабусею, а також дідусь. Тому 9 травня ми ходили всією родиною на меморіал Слави, аби вшанувати пам’ять тих, хто захищав країну від фашистів. У мене батько сам із Кіровоградської області, а там взагалі у цей день були поминки. Спочатку йдуть на кладовище, відвідують могили воїнів, а потім вже до вічного вогню", — розказала Світлана.

Що відомо про Другу світову війну

Друга світова війна стала найбільш кривавою і жорстокою в історії людства (загинуло від 50 до 85 мільйонів людей). Українці воювали на боці антигітлерівської коаліції й зробили значний внесок у перемогу над нацизмом та союзниками гітлерівської Німеччини. Ціною цього стали надзвичайні втрати упродовж 1939–1945 років українців та інших народів, які проживали на нашій землі й боролися проти тоталітарних режимів. Тоді загинуло понад вісім мільйонів осіб.

Нацистський окупаційний режим в Україні був одним із найжорстокіших у світі. Безпосередньо своїми руками або із залученням "добровільних помічників" з-поміж місцевого населення нацисти знищили 1,5 мільйона українських євреїв і 20 тисяч ромів.

Одеситка Наталя переконана, що кожен житель планети повинен пам’ятати події Другої світової війни, аби не допускати збройної агресії та людських смертей у майбутньому.

"Ми ходили завжди до меморіалу, покладали квіти. Вважаю, що 9 травня — це день пошани і його треба пам'ятати, бо це наше минуле. А якщо у нас немає минулого, то тоді немає й майбутнього. Ми повинні поважати в першу чергу один одного, бо інакше нічого у нас не вийде", — резюмувала Наталя.

День пам’яті та примирення та День перемоги над нацизмом у Другій світовій війні символізує не тріумф переможців над переможеними, а має бути нагадуванням про страшну катастрофу і застереженням, що не можна розв’язувати складні міжнародні проблеми збройним шляхом, ультиматумами, агресією, анексією.