"Кремль поставить хрест на Придністров’ї", — політолог Володимир Воля про можливе визнання росією незалежності ПМР

Після 11 років дії указу про зовнішньополітичний курс рф путін скасував своє рішення щодо розв'язання придністровського питання. Але документ мав пункти, скасування яких наближає росію до прірви. Визнає рф Придністров’я? Чи слід сприймати таке рішення серйозно Європі та США? Такі політичні ігри можуть стати приводом для відкриття нового фронту на півдні України? 

Розбиралися із цими питаннями Новини.LIVE з політологом Володимиром Волею. 

— Що означає скасування указу 2012 року про зовнішньополітичний курс росії, який передбачав, що рф зблизиться з ЄС і США і поважатиме суверенітет Молдови та територіальну цілісність усіх країн?

— Якщо згадувати події 2012 року, це в першу чергу вибори в березні, на яких путін знову сам себе обрав. Хто пам’ятає, він тоді плакав від радості, що знову президент після перерви у п'ять років. У травні того ж року була інавгурація на черговий термін, після якої видали указ про створення нової зовнішньополітичної доктрини рф. Якщо подивитись зміст документа, то він стосувався широкого кола питань, в тому числі створення єдиного простору від Атлантики до Тихого океану. Та й були пункти інтеграції з Україною, СНД, Молодовою й, звісно, Придністров’я як сепаратистського регіону, який контролювався росією.  

Скасування цього указу в широкому контексті означає, що путін не розглядає інтеграцію з Європою, а також не має наміру створювати механізми і спільні простори від Атлантики до далекого Сходу.  Тепер все, що було в указі, ставиться під сумнів, зокрема положення про Молдову та Придністров’я. 

Багато хто прийняв скасування указу як привід для того, що путін може порушити територіальний суверенітет Молдови, хоча він уже був порушений, коли розпочався Придністровський конфлікт — коли війська рф виступили на боці сепаратистів. Там зараз є російські миротворці, без них цей сепаратистський анклав зовсім не існував би зараз.       

Нагадаю, що у Придністров’ї був референдум, який ніхто не визнав, але тоді вирішували, чи приєднають їх до росії. Багато хто був за. Але говорячи про реальну ситуацію,  зараз будь-яка спроба визнання Придністров’я означатиме  руйнування механізму, завдяки якому цей анклав існує. Це міжнародна група посередників "5+2", яка забезпечує недоторканність Придністров’я. Тобто керівництво Молдови може звернутися навіть до України по допомогу, щоб розв'язати питання з ПМР, або спробувати самотужки, з допомогою власних ресурсів. Я не думаю, що Молдова зможе розв'язати це питання самостійно, бо там приблизний паритет сил. 

— Якщо росія визнає Придністров'я, які ризики це передбачає для Молдови та України, Одеської області зокрема?

— Визнання ПМР путіним говоритиме про те, що він втрачає зв’язок з реальністю і продовжуватиме це робити. Про це свідчить ця повномасштабна війна, якої з точки зору здорового глузду не мало би бути. Але в очільника рф є проблеми з психікою. Це видно у його посланні до федеральних зборів. Це ж набір тез, породжених хворобливою уявою.  Тому ми очікуємо чого завгодно, але таким чином росія скочується у прірву. 

Кремль ставить хрест на Придністров’ї, тому що більше не буде угод, які дозволяють сепаратистам керувати цим регіоном.   

ПМР — це невелика смуга вздовж Одеси, і якщо виявиться, що росія визнає незалежність цього регіону, то Придністров'я має або відректися від росії, або зайняти нейтральну позицію. Річ у тім, якщо сепаратисти наважаться на різкий крок в бік України, то це запустить механізм їх знищення. Україна розумітиме, що ПМР як сателіт росії відкриває новий фронт. Однак на території ПМР недостатньо російських військ та сепаратистів, щоб створити суттєвий ризик. Але цей регіон відвертає увагу через можливість путінських "сюрпризів". 

По суті, для України визнання росією ПМР буде благом, бо ніхто нам не заважатиме усунути військову загрозу з боку цієї території. Чим швидше, тим краще, а керівництво Молдови буде не проти. Офіційний Кишинів вже говорять про необхідність демілітаризації Придністров’я. І нарешті це питання може бути вирішено. 

— Якою може бути реакція міжнародної спільноти, якщо росія спробує дестабілізувати ситуацію у Молдові ще більше? Адже санкції, за заявою путіна, поки що лише грають на руку росії.

— Росія може спробувати дестабілізувати ситуацію в Молдові, але не придністровськими сепаратистами, а через проросійські сили в опозиції. Тривалий час відбуваються акції протесту, які підживлюються грошима з росії.

Якщо говорити про сценарій дестабілізації, то це російські ресурси, спрямовані проросійським силам в Молдові. Вони і влаштовують заворушення. Ви ж чули про захоплення аеропорту в Кишиневі, коли кричали про нову народну революцію, а нова народна влада просить допомоги у росії. Це такий приблизний та очевидний розвиток подій. 

Західний світ точно запровадить додаткові обмеження та засудить спроби підриву Молдови. Крім того, заяви Санду та нового прем'єра щодо можливого сценарію з аеропортом — це не про те, що росія захопить Кишинів чи сепаратисти. Річ у тім, що до Молдови не можна потрапити літаком, не перетнувши повітряний простір Румунії або України. Тому ідею з аеропортом можна відкинути. Адже все, що летітиме Україною чи з Румунії, збиватиметься системами ППО. Молдова намагається консолідувати патріотичні сили перед обличчям загрози проросійських сил і, по суті, таким чином натякає, що буде з ПМР в разі спроби дестабілізації.

— Роспропаганда вже малює карту розподілу України, де зображено Одеську та Донецько-Криворізьку совєцьку республіки, окремо десь частка української народної республіки, ну а основна частина Молдови просто не існуватиме. Це чергова робота на внутрішню аудиторію?

— Ці карти не роспропаганда, а дурниці, які поширюють імперіалісти з соціалістично-комуністичним забарвленням.  Чому це не російська пропаганда? Бо у путіна інші плани. Він не бачить там республік, для нього це частина рф. Що було з Херсонською та Запорізькою областями: оформили їх анексію, включивши до складу росії. Якщо Донецьк і Луганськ — це "ДНР/ЛНР", то Херсон та Запоріжжя для росіян — частина рф. У кремля є бачення Новоросії включно з Бессарабією та ПМР. Якби це була владна пропаганда, то такі карти  просували би включення цієї території і говорили про фейкові референдуми. Автори зазначеної карти — це окремі імперські групи в російському суспільстві, які пропонують зовсім не те, що хоче путін. Їхня лінія неактуальна.