Наслідки екотерору з боку РФ — що буде з Чорним морем

Минув місяць від краху російських танкерів у Чорному морі, а екологічна катастрофа лише набирає обертів. Тисячі загиблих птахів і морських ссавців — це лише початок, і їхня кількість продовжує зростати. Перші випадки забруднених птахів уже зафіксували на узбережжі Одещини. Чи можна зупинити цей екоцид і наскільки серйозними будуть його наслідки для регіону та екосистеми Чорного моря?

Про це журналістам Новини.LIVE розповів одеський еколог-журналіст та фахівець Національного екологічного центру України Владислав Балінський. 

Мазут у Чорному морі

Від викидів мазуту з російських танкерів найбільше страждають птахи, особливо ті, що ведуть перелітний спосіб життя. За словами екологів, ці пернаті відчувають найбільший вплив через те, що харчуються рибою та змушені пірнати у воду, забруднену мазутом. Такий контакт є вкрай небезпечним і часто смертельним.

"Саме оцей верхній прошарок формує таку плівку на поверхні. Причому ця плівка займає найбільший простір. Тобто навіть маленький об'єм от цієї сполуки, він може уражати дуже величезну площу. І птах, він же теж перебуває на поверхні та збирає на себе ці всі мастильні матеріали. Тому саме птахи, вони страждають в першу чергу", — розповідає Владислав Балінський. 

Знищення екосистеми

Російські волонтери стверджують, що за місяць врятували близько 10 тисяч птахів. Проте, як каже еколог, вони замовчують реальні показники втрат. Кількість пернатих, які не вижили, може становити щонайменше 2-3 тисячі, і це лише попередні оцінки. Постраждали птахи різних видів, що може значно ускладнити відновлення місцевої екосистеми.

"Вони показують, що відмили десь 10 тисяч птахів. З них показують понад двох-трьох тисяч, але це тільки те, що вони можуть побачити. От насамперед в природі, я впевнений, що загинуло там вже десятки тисяч птахів", — наголошує екозахисник. 

Але не лише птахи стали жертвами розливу мазуту — морські мешканці, особливо ссавці, теж сильно постраждали. Ці тварини часто підіймаються до поверхні у пошуках їжі та кисню, і саме там стикаються з отруйною плівкою мазуту, що робить їх вразливими до забруднення та загрози життю.

"У них дуже чутливі органи — це дихальні шляхи, очі, ротова порожнина та слизова оболонка. Вони постійно під ризиком потрапити у цей шар мазуту і небезпечні пари — і це все накопичується в організмі. У зоні найбільшого ризику на сьогодні є саме дельфіни", — каже еколог. 

Також фахівець додає, що ще більші наслідки ми зможемо побачити згодом, коли усіх цих отруєних дельфінів знаходитимуть мертвими на морському узбережжі. Їхні тіла будуть розкладатися та випаровувати нові токсичні сполуки. 

Порятунок морських тварин

Експерт зазначає, що птахам ще можна допомогти, і діяти потрібно вже зараз. Однак для цього необхідні значні фінансові ресурси та створення спеціалізованих орнітологічних центрів, які надаватимуть медичну допомогу постраждалим пернатим. Без таких центрів врятувати багатьох птахів буде складно.

"Сьогодні мають створюватися центри саме з державним фінансуванням, які мають не тільки надати медичну допомогу саме от тим птахам, а надати їм допомогу з погляду адаптації для повернення в природу. Бо якщо подивитися на світові  подібні випадки, то можна побачити, що пернаті потребують не тільки відмивання від цього мазуту, вони потребують достатньо довгого лікування", — додає еколог. 

Крім того, що птахи можуть поглинати цей мазут та їм стає важче пересуватися, також вони можуть отримати опіки, які впливають на роботу всього організму. Тому, за словами Балінського, дуже специфічний підхід до лікування має бути, бо Україна ще не стикалася зі схожими забрудниками екосистеми та організмів.  І адаптація може бути досить тривалою. 

"Птаха після відмивання не можна одразу просто повернути в природу, бо його пірʼя втратило гідроізоляційні властивості. Він має певний жировий прошарок під пухом та пірʼям, який і змазує крила. І втративши цю функцію, пернатий не зможе пірнати та полювати, що є основною вимогою виживання. Та й просто він не зможе триматися на воді. Ми знаємо це точно, бо памʼятаємо схожі випадки у 2011 році, коли загинули десятки тисяч птахів", — підкреслює Владислав Балінський. 

Моніторинг водойми

Одним із ключових аспектів порятунку тварин є постійний моніторинг стану води. Вже зараз мешканців Одеської, Миколаївської та Херсонської областей просять повідомляти Міністерство довкілля про випадки забруднення мазутом. Еколог підкреслює, що такі заходи необхідно впроваджувати негайно та виділяти на це фінансування. Це допоможе отримати реальну картину стану екосистеми та оцінити масштаби впливу на живі організми.

"Нам потрібно робити це негайно, щоб ми знали, що в якійсь частині Одеської затоки або на Миколаївщині чи Херсонщині є забруднення чи немає. Бо мазут може накопичуватися нерівномірно, а при моніторингу ми можемо превентивно прибрати загрозу — ось цим і допоможемо тваринам", — підсумовує Владислав Балінський. 

Минув лише місяць після катастрофи танкерів, а екосистема Чорного моря вже зазнала нищівних наслідків. Багато країн розробляють плани з ліквідації забруднювачів, щоб врятувати тисячі живих організмів, але Росія не лише не сприяє цим заходам, а й замовчує реальні масштаби трагедії. Таке зволікання та нехтування проблемою призводять до подальшої загибелі птахів, риб та ссавців. Як результат — ми ризикуємо втратити не одну популяцію через бездіяльність і нехтування проблемами. 

Нагадаємо, ми писали, чи відповідатиме РФ за злочини проти екології Чорного моря. 

Також ми повідомляли, що Україна, Румунія та Болгарія узгодили спільні кроки для подолання наслідків розливу мазуту в Чорному морі.