Одеські катакомби: які легенди та історії заховані у багатокілометрових тунелях

Одеса — місто контрастів, яке має безліч таємниць. Вони заховані в тому числі під землею. Однією з найвідоміших наших візитівок є легендарні катакомби, в яких досі залишилось багато секретів. Одесити й туристи залюбки ходять на екскурсії, адже мережа підземних ходів спричиняє чималий інтерес. Тим часом екстремали досліджують тунелі не один рік. 

Новини.LIVE зібрало цікаві факти про одну з визначних пам’яток Одеси.

З чого все починалось 

Виникли ці катакомби під час активних будівельних робіт, які велися в Одесі на початку XIX століття. Саме в них перебували шахти каменоломні, що використовувалися для видобування черепашнику — каменю, з якого буквально побудована вся Одеса. Спочатку його добували на схилі балок, потім почала зароджуватися ціла індустрія.

За тридцять років розвинулася ціла система вапнякових шахт. На місці сьогоднішніх катакомб в Одесі були каменоломні, в яких добували будівельний камінь. Одесу через це навіть називали "Жовтим містом".

Загальну довжину Одеських катакомб оцінюють приблизно у 2,5 тис. км. Наприкінці XX століття вони стали причиною різкого ускладнення інженерно-геологічних умов — понад 40% старої частини міста збудовано на пустотній території, де відбулося понад 100 провалів.

Легенди Одеських катакомб

Ці тунелі  зберігають цікаві, а також суперечливі легенди й історії. Згідно з однією з них, в каменоломнях під Нерубайським живе людина, яка вкрита шерстю та харчується кажанами.

Друга легенда розповідає, що в 30-40 роках минулого століття житель Нерубайського, капітан суховантажу, врятував біля берегів Іспанії португальське судно, яке зазнало аварії. Португальська влада віддячила капітану, подарувавши йому макет корабля, вилитий з чистого золота. Скарб чоловік сховав у катакомбах. З початком Другої світової війни чоловік вирушив на фронт, де загинув. Золото, відповідно, забрати не зміг.

Багатства Мішки 

Не менш популярна історія про одеського бандита Михайла Вінницького, більш відомого під прізвиськом "Япончик". Він вирішив допомогти владі й організував зі злодіїв, грабіжників і анархістів так званий полк. Згідно з легендою, Мішка-Япончик заховав в одеських катакомбах скарб з награбованого золота і нагород за контрабандні операції. Краєзнавці вважають, тут сховане все, що було викрадене з міського банку.

Тож, охочих знайти скарби в одеських катакомбах завжди вдосталь. 

Контрабанда в тунелях і викрадення жінок

Те, що в катакомбах зберігали багатство, а також що ними проходила величезна кількість контрабанди, не дивно. Наприклад, один з колодязів, через який передавали незаконні вантажі, розташовувався прямо навпроти нинішнього Оперного театру. Проте є інша історія про безліч викрадених жінок.

За легендами, для деяких контрабандистів просто переправляти вантаж було вже недостатньо, і вони крали красивих одеситок, ховали їх у лабіринтах, а потім підземними ходами доставляли на приватні судна.

Цікаві факти

Що спільного в Одеси, Рима й Парижа? Катакомби. В Україні вони наймолодші та найпротяжніші. Вважається, що з підземного міста виносити нічого не можна. Якщо вже зважилися, потрібно залишити щось натомість, аби задобрити місцевих духів.

Температура під землею цілий рік становить близько +14°С. Глибина катакомб у деяких місцях сягає 100 метрів. Одеські катакомби є одними з найбільш недосліджених у світі, що робить їх найнебезпечнішими, — щорічно у катакомбах безвісти пропадають кілька людей.

Досліджувати ці підземні лабіринти почали ще в далекому 1928 році. Саме тоді експедиції змогли скласти перші плани підземель, позначити колодязі, галереї, коридори, природні карстові печери.

Аби більше дізнатися про легендарні катакомби, в Одесі працює музей "Таємниці підземної Одеси". Гості можуть відвідати систему підземних лабіринтів, каменярні, побачити, де видобували камінь для будівництва Одеси.

Через протиатомні бункери охочі потрапляють в каменоломні. У підземних лабіринтах можна побачити унікальні бази партизан, місця, які вони використовували як стоянки. Окремими блоками представлено масонський зал і музей гірничої справи, в якому можна побачити інструменти шахтарів і предмети побуту.