Потенційну загрозу з боку Білорусії не варто недооцінювати: військовий експерт Андрій Савченко

За 10 місяців, після 24 лютого, українці змінилися і доволі сильно. Навчилися користуватися західною зброєю та сучасними технологіями. Результати не змусили на себе довго чекати — успішні контрнаступи ЗСУ та звільнення захоплених територій вже увійшли у сучасну військову історію. Але, на жаль, ворог не здається і віддавати загарбане не збирається. Війна триває.

Про сьогоднішній стан справ на фронті, можливий розвиток подій у 2023 році, а також чи варто нам боятися Білорусі в ексклюзивному інтерв'ю журналістам Новини.LIVE розповів військовий експерт Андрій Савченко.

— Розпочати хотілося з аналізу ситуації на фронті. Як ви оцінюєте сьогоднішній стан справ? 

— Ну, дивіться: російська федерація у лютому розраховувала, що вона за короткий час захопить Київ, Одещину та Херсощину. В них були плани, й ці плани ґрунтувалися на їхній теорії ведення гібридної війни. Вони планували виконати усі ці завдання без проведення мобілізації й тими силами, які вони зосередили. Кадровими військами. Але в них це не вийшло. 

Звичайно, в нас був початковий період у лютому, березні та квітні. Були певні невдачі та прорахунки. Багато казали, що й президент знав у грудні, що буде наступ й наше воєнне керівництво знало. І мені не зрозуміло, чому російські війська зайшли з Криму та захопили Херсонщину. Вийшли на рубіж Миколаєва та Вознесенська. Ці питання повинні бути розслідувані. 

За весь цей період війни 2022 року наші Збройні сили отримали величезний досвід ведення бойових дій. Вони не ті, що були 10 місяців тому.

По-друге, ми отримуємо значну підтримку від наших західних партнерів та союзників. Особливо від США. Завдяки цьому та таланту наших солдат, тактичній ланці ми зуміли не лише зупинити противника. Ми зуміли завдавати йому поразки, відтіснити, змусити залишити нашу територію на Херсонщині, на правому березі. Командувачем було ухвалене рішення про проведення наступальної харківської операції. Війська підготували, операцію провели, й ми бачили, якого успіху досягли. 

— А як ви оцінюєте потенціал ворога?

— Зараз у противника практично відбулось так зване виснаження військових ресурсів. Сьогодні він не може створити те угруповання, з яким міг би ефективно наступати далі навіть на деяких напрямках. Якщо ми кажемо, що противник організовано пішов з правого берега Дніпра Херсонської області — ці війська були перекинуті на напрямки Донецька та Луганська, частина залишилась на Запорізькому — то ми бачимо, що успіху противник не може досягти там, де наші війська захищаються. 

— Перший офіційний візит Зеленського у США. Як можна оцінити результати цього візиту?

— Результати з воєнної точки зору були очікувані. Я розумів, що нам навряд чи дадуть ракети більш дальнього враження, щоб ми могли завдавати поразки саме американськими ракетами високоточними по територіях росії, Білорусі, де стоять російські літаки, які нас обстрілюють, по Криму та інших місцях скупчення техніки та особового складу російських військ. Байден прямо сказав, як казав й раніше, що це не доцільно. 

Те, що нам пообіцяли систему Patriot, — це великий успіх для наших сил ППО. Хоча ця батарея й здатна захистити невеликий район та напрям. Але вона ефективна, й ми будемо знати, що там, де вона розгорнута, російські ракети не пролетять. 

— Про те, путін вже заявив, що ця система є застарілою й що росіяни нібито знають, як її знищити. Чи так це?

— Заяви путіна дуже дивні. Він каже те, про що мріє. А те, що в нього є, ми зараз бачимо. Сьогодні він нас обстрілює старими ракетними комплексами С-300, які призначені для повітряних цілей. Виходячи з того, що в нього немає сучасних ракет, він використовує те, що вже давно можна було списати з озброєння, тому що в них є комплекс С-400 більш ефективний. Але цей комплекс поступається Patriot.

Технології, які використовують США та країни НАТО, на два-три порядки вищі, ніж технології, якими користується рф. Цього просто не може бути, щоб російські ракети були більш ефективні, й ми це бачимо на полі бою. 

Й по артилерії виробництва НАТО більша дальність ураження, аніж російської. І керовані та кореговані боєприпаси. Ми одним боєприпасом вражаємо ціль, а їм для цього потрібно випустити 2-3 залпи батареї.

Казати про технології не варто. Так, в них є ракета гіперзвукова "Кинжал", яку ми ще не в змозі вражати. Але гадаю, що надходження нам на озброєння Patriot — це вже початок боротьби з цими ракетами.

— Які прогнози можна дати українцям на початку 2023 року? Чи будуть продовжуватись ці масовані обстріли об’єктів критичної інфраструктури? 

— Ми бачимо, що путін продовжує нарощувати сили й говорить про те, що Україна повинна бути у сфері впливу кремля. Шойгу, коли виступав, розповів про плани. Треба розуміти: там, де не вистачило регулярних частин, необхідно збройні сили збільшувати.

Ми чуємо вже не вперше, що в росії буде черговий етап мобілізації. Перший етап можна критикувати, Шойгу сам казав, що були помилки, але цей етап виконали: 300 тисяч особистого складу мобілізували та, як озвучив путін, 150 тисяч перебувають у місцях постійних пунктів дислокації, полігонах та готуються. Але другі 150 тисяч вже на фронті, й ми бачимо, що ці люди використовуються як м'ясо.

Їх знищують, вони непідготовлені. А тих, кого залишили, їх розглядають як стратегічний резерв. Резерв, який можна буде використовувати на новому етапі війни, для проведення наступальних дій. 

Якщо проаналізувати доповідь Шойгу, то в ній пролунала лінія про те, що військові сили рф будуть збільшувати до півтора мільйона. Сьогодні їм залишилося добрати ще 350-400 тисяч мобілізованого ресурсу, і вони вийдуть на цю цифру.

Якщо збирається такий особовий склад, то з нього повинні формувати частини, підрозділи. Було оголошено, що частини морської піхоти будуть переформатовані та на їхній базі будуть створені дивізії морської піхоти, а це говорить про збільшення щонайменше у три рази чисельності або потужності цих бригад. 

— Виникає питання: для чого їм це потрібно?

— Частина з них буде перебувати у пунктах постійної дислокації, а дві третини підуть на фронт в Україні. Планується на базі повітряно-десантних дивізій розгорнути ще дві десантно-штурмові бригади. Куди вони підуть? Теж на фронт. 

Білорусь. Вона є у війні з нами та надає максимальну допомогу рф. На території Білорусі перебувають російські війська, з її території завдаються по нас удари. Звідти проводився напад на Київ.

Сьогодні Лукашенко, як досвідчений політик, зайняв позицію, коли він свої збройні сили не розгортає. Він провів мобілізаційні навчання, перевірив ресурс, який є у нього в наявності. Але він не провів мобілізацію. Він ввів закон про смертельну страту за державну зраду. Це стосується тих, хто належить до військової сфери, та державних службовців. Він створив умови, що може провести мобілізацію. І в білорусів немає можливості уникнути її. Або ти загинеш за стінками НКВС, або на фронті.

Але путін не досяг того, щоб Лукашенко створив угруповання, яке б могло воювати. Лукашенко намагається усіма шляхами довести путіну, що він його помічник. Він готовий віддати усі військові ресурси Білорусі у російські збройні сили. Для цього створена російсько-білоруська об’єднана оборонна галузь. Коли Шойгу виступав, він почав казати, що НАТО вийшло на кордони Білорусі та рф. Він каже, що цей воєнний простір у них спільний. 

Тому нам варто очікувати наступу з Білорусі. Не тієї білоруської армії, яка сьогодні є, а наступу саме російських військових сил, які готуються. Вони будуть завантажені на ешелони, найближчим часом туди привезені й будуть готові наступати.

— Водночас Буданов (керівник ГУР України. — Ред.) повідомив, що ми готуємося до наступу на Крим. Чи можете ви оцінити наскільки це реально, в який період часу очікувати повернення цих територій?

— Коли ми кажемо про наступ, який планується, ми маємо розуміти, що в нас повинна бути як мінімум трикратна перевага по всіх силах та воєнних засобах по всьому напрямку на ширину Криму та шестикратна перевага на ділянці прориву. Тобто ми повинні зібрати ці сили та ресурси.

Сьогодні нам необхідно реагувати на всі ці заяви. Усі кажуть, що Білорусь — це демонстраційні дії, щоб відвернути наші сили зі східного та західного напрямку. Це неправильний підхід.

Ми повинні реагувати на білоруське питання та формувати нове угруповання. Яке буде специфічним, бо якщо ми подивимось на весь кордон з Білорусією, то це ліси. В нас там лише десять доріг, якими можуть просуватися війська противника. На цих дорогах потрібно створити зміцнені райони — непрохідні укріплення, які неможливо так просто подолати.

За чисельністю особистого складу вони потребують мінімальної кількості людей. Це довгострокові вогневі точки, в яких розміщені загони з кулеметами. В лісі — група з підготовлених солдатів, та ж рота може знищити батальйон, може затримати полк противника.