"Референдум під дулом автомата не має значення — це територія України": голова Луганської ОВА Сергій Гайдай для Новини.LIVE

Яка сьогодні ситуація на Луганщині? Як зимуватимуть українці, які залишилися в окупації? Скільки знадобиться грошей на відновлення області та як ставитися до так званого референдуму?

Про це  в ексклюзивному інтерв'ю Новини.LIVE розповів керівник Луганської ОВА Сергій Гайдай.

— Нині на території Луганської області намагаються провести так званий референдум. Ваше ставлення до цього?

— Так званий референдум — він триває, але що це? Вони собі намалювали якісь цифри, зараз роблять обхід по квартирах і ставлять якісь галочки поруч із людьми, у яких в руках автомати. Яке це волевиявлення? Більше схоже на пошук чоловіків, яких ще не забрали до армії.

А цифри — як кількість людей, які проголосували, так і те, як вони проголосували, — вже давно намальовані. Але для нас це не має значення. Це територія України, і як би її не називав карлик кремлівський, нічого не зміниться. Ми як відвойовували свої території, так і відвойовуватимемо, поки не вийдемо на кордони з рф.

— Яка сьогодні ситуація на Луганщині?

— Сьогодні ситуація дуже важка, бо тривалий час область була одним з основних форпостів, який тримав велику масу російських військ. Луганщина просто сковувала їх і не давала пройти, і всі, хто брав участь у захисті України на її території, героїчно тримали оборону. Просто для розуміння: за годину могло прилітати 186 снарядів. Обстрілювали всю територію Луганської області, де тривала активна фаза бойових дій.

Але, ви знаєте, гауляйтери казали, що ось "зараз ми прийдемо, буде російський мир, все буде чудово". Потім, коли вони окупували більшу частину області, то говорили, що "два-три тижні — і ми все відбудуємо", а потім з вуст основного гауляйтера була озвучена така фраза: "Попасна? А там нема чого відновлювати, хай буде як буде". Ніколи в житті люди від мене такого не почують.

Тому будемо відновлювати Луганщину, і я сподіваюся, що істерія путіна з цими референдумами, яка з'явилася саме через те, що наші Збройні сили досягають перемоги на різних фронтах, закінчиться. І найближчим часом ми почуємо, що можемо повертатися до деяких пунктів Луганської області.

— Що стосується цифр з відновлення, є хоч приблизні дані, скільки знадобиться грошей?

— Це мільярди. Я не можу зараз сказати якусь цифру — потрібно зайти й провести аналіз. Можу сказати, що критична інфраструктура знищена на 100%, система водопостачання Попаснянського району — повністю вся інфраструктура, яка обслуговувала мільйон абонентів, теж знищена, як і магістральні газові труби.

У місті Сєвєродонецьк 90% будинків обстріляні, з них 70% у критичному стані. Деякі населені пункти, на жаль, не існують

Відновлювати доведеться багато чого. Єдине, що нас гальмуватиме процес розмінування — це єдиний нюанс, який не дасть змоги одразу, з перших днів, розпочати роботу. Я вже домовився про зустрічі, починаючи з понеділка, з великою кількістю різних послів — Америка, Канада, Німеччина, Голландія, Литва, Латвія та багато інших, з якими хочу тісно поговорити і якось домовитися, щоб вони нам допомогли. Тому що самостійно ми не витягнемо швидко.

Я можу вам сказати, що за останні 2,5 року Луганщина змінилася на краще, і це кожен може вам сказати. Можливо, не все ми встигли, багато чого не зробили. Але за 2,5 року зроблено більше, ніж за попередні 10 років. Тому я впевнений, що ми зможемо швидко відновити все. Єдине, що все ж таки потрібна буде допомога.

— Скоро зима, і багатьом просто немає де її пережити. Чи є сьогодні евакуаційні коридори? Вдається вивозити людей з окупованої території?

— З росіянами немає жодної розмови щодо евакуації. Вони не випустять людей — під час так званого референдуму закрили взагалі міста, нікого не випускають, нікого туди не впускають. Вимкнули інтернет, мобільний зв'язок, створили такий інформаційний вакуум і розповідають людям про якісь перемоги. Хоча єдині перемоги, які вони там бачать, — цей "негативний наступ", подарований нам "другий ленд-ліз" у вигляді сотень одиниць важкої техніки у Харківській області. Це чудова історія.

Але не варто забувати: війна триває, вона продовжується і далі, досі гинуть наші захисники. Вивести людей ми зараз просто не зможемо, бо нема з ким домовлятися. Росіяни щодня обстрілюють ту греблю, якою люди пішки йшли до Харківської області.

Що стосується опалювального періоду, то у великих містах його провести неможливо взагалі, тому що всю інфраструктуру розбито. Єдиний вихід — поставити у себе у квартирах буржуйку і палити її дровами, але, знов-таки, ці дрова можна взяти тільки, якщо різати дерева в місті. Бо в ліси вийти неможливо, там усе заміновано. Це при тому, що у Сєвєродонецьку залишилося близько 10 тисяч людей, у Лисичанську — близько 15 тисяч.

— Як сьогодні підтримується зв'язок із тими людьми, які встигли виїхати з Луганщини та зараз проживають у інших областях України?

— З Луганщини виїхало більш ніж 320 тисяч людей. Вони роз'їхалися по всій Україні, в кожній області є люди з Луганщини. Ми зараз не дарма кажемо, що Луганщина скрізь: десь 20 тисяч, десь п'ять, десь дві тисячі людей.

Ми відкриваємо гуманітарні штаби в кожному обласному центрі, за гуманітарним штабом закріплено якусь громаду. Але незважаючи на те, від якої громади відкрита, вона обслуговує всіх мешканців Луганської області. Так ми отримуємо певну інформацію, плюс у нашому телеграм-каналі створений чат-бот — він збирає питання від мешканців, і далі ми даємо відповіді, допомагаємо розв'язувати ці питання.