Ситуація на полях — чи буде Одещина із зерном та овочами

Тепла зима без снігу, посушлива весна, потім дощі та знову синоптики прогнозують спеку — все це просто не може не позначитися на врожаї. Вже зараз через заморозки можна спостерігати проблеми з деякими культурами. Тож говорити про якісь нові рекорди в аграрній сфері не доводиться. Швидше навпаки, виникає питання, а чи зможемо ми себе забезпечити цього року зерном та овочами?

Журналісти Новини.LIVE поспілкувалися зі спеціалістами, щоб дізнатися прогнози на врожай цього сезону.

Ситуація на полях

Попри удавану стабільність з урожаєм зернових останнім часом, ситуація з кожним роком змінюється. Так, озима пшениця цього разу не отримала достатньої кількості вологи, а весняна посівна взагалі проходила, можна сказати, в екстремальних умовах без дощів. Як результат — втрата врожайності. Але аграрії дивляться з оптимізмом у майбутнє, для паніки підстав немає.

"На жаль, по області не скрізь були опади. Це вже вплинуло на розвиток культур, особливо озимих. Але попередні розрахунки дозволяють стверджувати — область буде забезпечена повністю. І навіть залишиться надлишок для реалізації", — зазначає заступник директора Департаменту аграрної політики Одеської військової адміністрації Віталій Власенко.

За попередніми оцінками, планується зібрати понад 3,5 мільйона тонн зернових. Зокрема, озимої пшениці — до 2 мільйонів тонн. При цьому для власних потреб регіону достатньо близько 400 тисяч тонн.

"В основному у нас на експорт йдуть такі культури, як соняшник, ріпак, ячмінь, озима пшениця. Для них сприятливий прогноз зараз. Тому ми можемо говорити, що вистачить урожаю і для власних потреб, і для реалізації на експорт", — пояснює експерт Віталій Власенко. 

Але це за умови сприятливих погодних умов, адже, як ми бачимо цього року, все йде не зовсім за планом. Головне, щоб далі не було сильної посухи чи навпаки дощів.

Вирощування овочів

Ціни на овочі цього року побили вже всі рекорди, таких показників спрогнозувати ніхто не міг. Але обіцяти, що ситуація не повториться, доки ніхто не береться. Причини ті самі — погодні умови. Зараз ставка робиться на тепличні комплекси та крапельне зрошення, що дозволяє частково компенсувати погодні ризики. Але все ж таки основний урожай збирається з полів, у тому числі і той, який потім вирушає в холодильні камери на зиму.

"Овочі сьогодні в сприятливому стані. Розсада висаджувалася в загартованому вигляді, і це дало хороший старт. Усе залежить від водопостачання. Але якщо спека буде помірною, отримаємо гарний результат", — каже представник відділу рослинництва Південної аграрної-експортної компанії Володимир Козлов. 

Зараз багато аграрії знову ухвалюють рішення висаджувати овочеві культури. Це добрий знак. Коли конкуренція, завжди ціна падає. Але головним чинником тут все одно залишаються витрати. Якщо овочі залишити без поливу, урожай буде мінімальний, а це збитки. Тож, ціна води теж матиме значення для кінцевого споживача.

"Багато фермерів пішли в овочівництво через брак дощів. Тут є полив, є результат. Тож ціни будуть прийнятні — і для товаровиробника, і для споживача", — зазначає експерт Володимир Козлов. 

Нестача добрив

Ще одним важливим фактором, що впливає на отримання хорошого врожаю, є добрива. Аграрії констатують: потреба у мікродобривах зростає, натомість ціни — теж. Особливо це стосується імпортних препаратів, які поки залишаються основою ринку.

"Ми стараємося співпрацювати з усіма дилерами, які є на ринку. Вони нам довіряють, дають більшість в кредит. За потреби можна все дістати, все знайти. На жаль, українських аналогів поки не дуже багато. Українські виробники дуже мало представлені в мікродобривах", — каже представник відділу рослинництва Південної аграрної-експортної компанії Володимир Козлов. 

Попри домінування імпорту, є й українські виробники, які демонструють достойний рівень. Ціни — конкурентні, та і якість — на рівні, головне, це все ж такі гроші. 

Українські селекціонери

Щоб спростити життя аграріям, за справу беруться селекціонери. Завдяки науковим розробкам та дослідженням, наприклад, лише вчені одеського інституту щороку виводять щонайменше 12 культур нових сортів  — пшениці, ячменю, гороху, сорго та інших. Презентація  відбувається раз на рік на "День поля". Це не просто захід — це демонстрація прямо на полі своїх досягнень, таким чином, сільгоспвиробники можуть побачити на власні очі, що буде у них на полях, якщо вони засіють новий сорт.

"Наша основна задача, щоб наші сорти дійшли до виробництва. "День поля" — це один із тих заходів, де можна не лише побачити, а й буквально відчути сорт руками. Тут усе — і нове, і те, що вже відоме. Це діалог науки й виробництва", — каже директор Одеського селекційно-генетичного інституту НЦНС В'ячеслав Соколов.

Важливим компонентом є і зворотний зв’язок: науковці безпосередньо спілкуються з аграріями, дізнаються про виклики в регіонах і коригують свої підходи відповідно до реальних потреб.

Одеські сорти пшениці 

Попри конкуренцію з боку іноземних компаній, одеська селекція поступово привертає до себе увагу аграріїв з різних куточків України. Робота з сортами Селекційно-генетичного інституту для багатьох господарств починалась із ячменю чи гороху, а тепер дедалі частіше — з пшениці.

"Ми почали співпрацю з інститутом із ячменю "Галичанин", бо багато про нього чули. Але те, що він показав на полі, було відкриттям. У 2023-му з пілотного проєкту ми отримали 116 центнерів з гектара. Просто ми молотили й не вірили, що таке може бути. Саме тоді й вирішили розширювати співпрацю", — каже голова фермерського господарства "Цеклевід" Клеванський Василь. 

Фахівці інституту не лише надають доступ до нових сортів, а й консультують, які саме найкраще підійдуть під конкретні умови. Адже на ринку українські сорти довгий час були витіснені. У 2023 році в господарстві випробували одразу три сорти одеської пшениці: "Господарка одеська", "Добродійка одеська" та ще "Катрусю одеську". Попри складні умови — невдалий попередник і неідеальне оброблення ґрунту — урожайність склала близько 70 центнерів з гектара. А за правильної агротехніки потенціал — понад 100.

"Осінь 2024 року була критично засушливою. Земля — як камінь, працювати неможливо. Ми сіяли вже наприкінці жовтня, що для лісостепу надто пізно. Але навіть у цих умовах сорт "Катруся одеська" показав себе неймовірно. При однаковій технології він єдиний гарно закущувався. Я, чесно, закохався в цей сорт", — каже голова фермерського господарства "Цеклевід" Клеванський Василь. 

Сьогодні фермери, агропідприємства та селекціонери спільними зусиллями шукають шляхи виходу із тих труднощів, які диктуються часом. Кожен із них на своєму місці розуміє, що саме від них залежатиме — буде Україна завтра із зерном чи ні. Але як показав "День поля", одеські аграрії готові до всього, а отже, ми й далі не потребуватимемо хліба, молока та овочів.

Раніше ми писали, що продовольча безпека світу залежить від зерна з Одещини. А також про те, що ціни на зернові та чому ячмінь зростатимуть у 2025 році.